Порядок отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря:

1. Обстеження підприємства з метою виявлення кількості та якості джерел викидів забруднюючих речовин (ЗР);
2. Узгодження умов та підписання договору на виконання робіт;
3. Початок роботи згідно умов договору;
4. Передача замовником, згідно умов договору, вихідних даних, технологічних схем, паспорти установок, інформації щодо потужності виробництва і таке інше.;
5. Розробка інвентаризації стаціонарних джерел викидів ЗР в атмосферу;
6. Визначення групи підприємства згідно переліку (див. додаток 3 до Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів …, наказ Мінприроди від 09.03.2006 N 108);
7. У разі віднесення підприємства до І чи ІІ груп, замовляються кліматичні характеристики та фонові концентрації у центральній геофізичній обсерваторії;
8. Визначення географічних координат-центроїду підприємства;
9. Підготовка типової форми стислого резюме з метою ознайомлення з ним громадськості у засобах масової інформації;
10. Публікація у місцевих засобах масової інформації стислого резюме;
11. Розробка документів, які обґрунтовують обсяги викидів ЗР;
12. Отримання листа-повідомлення місцевої державної адміністрації щодо наявності чи відсутності зауважень громадян та громадських організацій стосовно публікації стислого резюме у засобах масової інформації (по закінченні 31-денного терміну з моменту публікації);
13. Подача документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів ЗР на розгляд до санепідемстанції та отримання висновку;
14. Подача документів (згідно переліку) на розгляд до уповноваженого робочого органу відповідної ради (Дозвільний центр);
15. Отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Перелік документів, необхідних для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

І) Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, які вже перебувають в експлуатації:
- заява встановленого взірця;
- документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин (в 2 примірниках) в письмовій та електронній формах - XML-файли;
- звіт з інвентаризації стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання (в 2 примірниках);
- позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної служби;
інформація про наміри отримання дозволу в місцевих друкованих засобах масової інформації;
- лист-повідомлення місцевої державної адміністрації щодо наявності зауважень окремих громадян та громадських організацій з приводу отримання підприємством дозволу на викиди.
- копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності.

ІІ) Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, які є новозбудованими або реконструйованими:
- заява встановленого взірця;
- пропозиції на отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в -
- атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців;
- позитивний висновок комплексної державної експертизи. Для об'єктів будівництва, які відповідно до законодавства України не потребують висновку комплексної державної експертизи, - позитивні висновки держаної санітарно-гігієнічної та державної екологічної експертиз;
- інформація про наміри отримання дозволу в місцевих друкованих засобах масової інформації;
- лист-повідомлення місцевої державної адміністрації щодо наявності зауважень окремих громадян та громадських організацій з приводу отримання підприємством дозволу на викиди;
- розділ ОВНС робочого проекту;
- копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності.

Нормативні документи:

  1. Закон України «Про охорону атмосферного повітря»;
  2. Наказ Мінприроди № 286 від 30.07.2001 р. «Про затвердження Порядку визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі»;
  3. Наказ Мінприроди № 475від 01.10.2012 р. «Про затвердження Порядку внесення установ, організацій та закладів, які здійснюють розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності, до переліку Мінприроди України»;
  4. Наказ Мінприроди № 177 від 10.05.2002 р. «Про затвердження Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий впливна здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря»;
  5. Наказ Мінприроди № 108 від 09.03.2006 р. «Про затвердження Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців».

У зв’язку з набранням чинності постанови КМУ від 07.08.2013р. №748 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов КМУ» було визначено категорії власників відходів, які звільняються від одержання дозволів та лімітів на відходи. До них, зокрема, належать власники відходів, які не підлягають включенню до реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до постанови КМУ від 31.08.1998 №1360 «Про затвердження Порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів».

При цьому критерієм включення об’єкта утворення відходів до Реєстру є показник загального утворення відходів (Пзув) який перевищує 1000 у.т. (цей показник потрібно правильно розрахувати).

Декларація подається один раз на рік одночасно в паперовій та електронній формі в центр надання адміністративних послуг, який передає її на подальше узгодження в Департаменти екології та природних ресурсів а також органи Мінприроди України на місцях, або через електронну систему здійснення дозвільних процедур у сфері поводження з відходами , порядок функціонування якої визначається Мінприроди, до 20 лютого року, наступного за звітним.

Якщо суб'єкт господарювання має в своєму складі філії або інші відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи, що здійснюють свою діяльність в різних регіонах (в межах певної адміністративно-територіальної одиниці) України, такий суб'єкт господарювання подає декларацію за місцем здійснення діяльності філією або іншим відокремленим підрозділом.

Дозвільний орган протягом п'яти робочих днів з дня отримання декларації розглядає і здійснює її реєстрацію або оформляє письмове повідомлення із вичерпним переліком зауважень про необхідність виправлення чи уточнення наданих відомостей, яке передає в центр надання адміністративних послуг, для передачі суб'єкту господарювання.

Підставами для оформлення письмового повідомлення про необхідність виправлення чи уточнення наданих відомостей є виявлення в наданої декларації неповних і / або недостовірних відомостей.

Суб'єкт господарювання, який подав декларацію, в п'ятиденний строк з дня одержання повідомлення являє виправлену декларацію або уточнену інформацію з питань, зазначених у повідомленні дозвільного органу, в центр надання адміністративних послуг для її передачі в дозвільний орган.

Спеціалісти нашої компанії готові надати Вам профільні консультації щодо всіх аспектів діяльності у сфері поводження з відходами та, за потреби, розробити та подати Декларацію на реєстрацію у відповідний дозвільний орган.

Нормативні документи:

  1. Закон України «Про відходи»;
  2. Постанова КМУ від 18 лютого 2016 р. № 118 «Про затвердження Порядку подання декларації про відходи та її форми».

Розробка розділу «Оцінка впливу на навколишнє середовище» (ОВОС) на проекти будівництва та реконструкції.

Розділ «Оцінка впливу на навколишнє середовище» (ОВОС) розробляється на стадії обгрунтування інвестицій у будівництво та базується на матеріалах інженерно-екологічних досліджень.

Розділ «Оцінка впливу на навколишнє середовище» (ОВОС) сприяє прийняттю екологічно-орієнтованого управлінського рішення про реалізацію наміченої господарської та іншої діяльності шляхом визначення можливих несприятливих впливів на навколишнє середовище та їх соціально-екологічних наслідків, обліку громадської думки, розробки заходів щодо запобігання та зменшенню Неблагоприятних впливів.

«Оцінка впливу на навколишнє середовище» (ОВОС) представляє собою процедуру, що включає визначення можливих несприятливих впливів на навколишнє природне середовище та їх соціально-екологічні наслідки, розробка заходів щодо запобігання або зменшенню несприятливих впливів.

Раздел ОВОС в составе проектной документации должен содержать комплекс предложений по рациональному использованию природных ресурсов в строительстве и технических решениях по предупреждению негативного воздействия проектируемого объекта на окружающую природную среду.

Для вирішення поставлених задач та розробки розділу ОВОС проводиться комплекс екологічних досліджень по оцінці впливу наміченого об'єкта на компоненти навколишнього природного середовища, а саме:

- Оцінка можливих загрязнений атмосферного повітря;
- Оцінка впливу наміченої господарської та іншої діяльності на поверхневі та підземні води;
- Оцінка можливих впливів на грунт та рослинний покрив;
- Оцінка рекреаційного впливу на прилегающие території;
- Оцінка акустического впливу;
- Розробка природоохоронних заходів, що сприяють зниженню негативних наслідків передбачуваної діяльності.

Нормативні документи:

  1. Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
  2. ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд»;
  3. ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва».

СЗЗ - особлива функціональна зона, яка відокремлює підприємство від селітебельной зони або від інших зон функціонального використання територій з нормативно закріпленими підвищеними вимогами до якості навколишнього середовища.

Основна мета розробки проекту СЗЗ

Визначення спеціальної території з особливим режимом використання (СЗЗ), розмір якої забезпечує зменшення впливу забруднень на атмосферне повітря (хімічного, біологічного, фізичного).

Проектування СЗЗ здійснюється на всіх етапах розробки містобудівної документації, проектів будівництва, реконструкції та експлуатації об'єкта і виробництва та / або групи промислових об'єктів і виробництв. Проект СЗЗ входить в комплект документації, обов'язкової при будівництві або реконструкції промислових об'єктів.

Підсумком розробки проекту СЗЗ є отримання санітарно-епідеміологічного висновку.

Розробка проекту обґрунтування санітарно-захисної зони проводиться:

- Для промислових підприємств, які будуються і реконструюються;
- Для підприємств, які знаходяться в зоні житлової забудови;
- Для діючого підприємства за зверненням керівництва.
Обгрунтування розміру санітарно-захисної зони потрібно для об'єктів, які будуються і реконструюються, а також компаній, які модернізують виробництво, і використовують технології, які не мають аналогів на території України. Знадобиться розробка проекту СЗЗ і при збільшенні обсягів виробництва.

Розробка проекту санітарно-захисної зони потрібно для діючих промислових об'єктів і виробництв I, II і III і IV класів небезпеки, які розташовуються близько житлових будинків, в разі якщо їх діяльність пов'язана з перевищенням встановлених гігієнічних нормативів або викликає скарги населення.

Розрахунок СЗЗ може проводитися за зверненням керівництва підприємства або адміністрації будь-якого населеного пункту.

На сьогодні проект санітарно-захисної зони підприємства обов'язково входить до складу встановленої законодавством України проектної документації, необхідної при проведенні реконструкції об'єктів і будівництві нових

Проектування санітарно-захисних зон включає кілька етапів:

- обстеження підприємства, виявлення та оцінка рівнів впливів, пов'язаних з хімічним забрудненням атмосферного повітря і фізичними факторами відповідно до санітарно-гігієнічних вимог;
- розробка проекту обґрунтування санітарно-захисної зони за сукупністю впливів підприємства відповідно до санітарно-гігієнічних вимог;
- оцінка ризику здоров'я населення (в разі розробки документації для об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку);
- розробка заходів, які забезпечують дотримання санітарно-гігієнічних нормативів (при необхідності);
- оцінка бюджету заходів щодо впорядкування СЗЗ (при необхідності);
- розробка програми натурних вимірювань і досліджень на межі розрахункової СЗЗ і на межі житлової забудови;
- супроводження розгляду проекту обґрунтування СЗЗ в органах державного нагляду як на регіональному рівні, так і на рівні МОЗ України;
У разі, якщо розмір санітарно-захисної зони не витримується, проект СЗЗ дозволяє обґрунтувати скорочення розміру санітарно-захисної зони підприємства. Суб'єкти господарювання зацікавлені в розробці проекту обґрунтування розміру санітарно-захисної зони і затвердження меж санітарно-захисної зони в якості лінії містобудівного регулювання, оскільки в даному випадку підприємство захищає себе від необгрунтованих претензій з боку людей, які проживають поруч, а також і від місцевих органів державного природоохоронного та санітарного контролю; до того ж - від спроб побудувати нове житло або інші об'єкти з нормованими показниками якості середовища в межах встановленої межі СЗЗ.

Нормативні документи:

  1. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;
  2. СанПиН 2.2.1/2.1.1.1200-03 «Санитарно-защитные зоны и санитарная классификация предприятий, сооружений и иных объектов»;
  3. ДСП-201-97 «Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами)»;
  4. ДСП-173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів»;
  5. Наказ МОЗ України №184 від 13.04.2007р.«Про затвердження методичних рекомендацій «Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря»;
  6. ДБН України 360-92** «Планування та забудова міських і сільських поселень»;
  7. ДБН А.2.2-3-2004 «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва».